 |
|
ДАЙДЖЕСТ НЕЗАЛЕЖНОГО ГРОМАДСЬКОГО ПРЕС-ЦЕНТРУ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ВИБІР-2007» ВІД 25 ВЕРЕСНЯ 2007 РОКУ
Випусковий редактор: Олена Філінюк, Миколаївський прес-клуб реформ
Тел.: 35-60-51, 8-066—749-61-33, 8-098-583-53-94
МАНИПУЛЯЦИОННЫЕ ПРЕДВЫБОРНЫЕ АГИТАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И ИХ ВЛИЯНИЕ НА ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ ГРАЖДАН
Манипуляция сознанием украинцев во время избирательных кампаний в последние 5 лет приобретает все больший вес и практическое применение. Сегодня развивается и прогрессирует целая наука по психологии выборных систем. Современные манипуляционные технологии составляют неотъемлемую часть предвыборной агитации. Специалистам известно множество разнообразных способов, позволяющих направить действия толпы в ту или иную сторону. Это распространение слухов и клеветы на конкурентов, запугивания, высмеивания, необоснованные утверждения, компромат, искажение результатов опросов общественного мнения. Об этом шла речь на очередном заседании Николаевского пресс-клуба реформ.
ДАЙДЖЕСТ НЕЗАЛЕЖНОГО ГРОМАДСЬКОГО ПРЕС-ЦЕНТРУ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ВИБІР-2007» ВІД 21 ВЕРЕСНЯ 2007 РОКУ
Випусковий редактор: Олена Філінюк, Миколаївський прес-клуб реформ
Тел.: 35-60-51, 8-066—749-61-33, 8-098-583-53-94
ДАЙДЖЕСТ НЕЗАЛЕЖНОГО ГРОМАДСЬКОГО ПРЕС-ЦЕНТРУ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ВИБОР-2007» ВІД 5 ВЕРЕСНЯ 2007 РОКУ
Випусковий редактор: Олена Філінюк, Миколаївський прес-клуб реформ
Тел.: 35-60-51, 8-066—749-61-33, 8-098-583-53-94
ПОЛОЖЕННЯ про Національний конкурс на кращі опубліковані журналістські розслідування та авторські публікації з протидії корупції
Положення про конкурс (продовження) |
 |
|
 |
4 липня 2006 року відбулося виїзне засідання миколаївського прес-клубу реформ на тему – „Миколаївські „діти вулиці”: як виглядає ця проблема зараз”. Представники місцевих ЗМІ знайомилися з цією проблемою безпосередньо в місці тимчасового перебування безпритульників – міському притулку для неповнолітніх. Директор притулку та начальник відділу у справах неповнолітніх облдержадміністрації повідомили, що кількість „дітей вулиці” на сьогодні значно скоротилася і це вже не є масовим соціальним явищем.
Доповідачі:
Євген Юрійович Парамонов – начальник відділу у справах неповнолітніх облдержадміністрації.
Світлана Миколаївна Клюйко – директор міського притулку для неповнолітніх.
Проблема безпритульності одна з пріоритетних у роботі служб у справах неповнолітніх. Безпритульність як соціальне явище виникло в Україні на початку 90-х років. І йшло по наростаючій до 2000-го року. Визначати кількість безпритульних розпочали з 1996 року, коли в області були створені служби у справах неповнолітніх. Саме на них покладена фіксація фактів безпритульності, пошук таких дітей, ведення обліку, ресоціалізація і проведення різноманітних заходів задля повернення їх до нормального способу життя. Ми спостерігали з 1996 по 2000 рік щорічний приріст кількості безпритульних на обліку. Згадайте 97-98-ий роки – на Центральному ринку не можна було пройти. Люди сиділи прямо під ногами. Доводилося застосовувати відчайдушні тоді заходи. Зокрема, численні рейди з виявлення безпритульних, а також, створення починаючи з 1997-мого року притулків для неповнолітніх. Спочатку в Миколаєві, потім – у Первомайську та Вознесенську, які існують і досі. До того ж у 2003 році було відкрито Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у Южноукраїнську.
Тож, до 2000 року кількість безпритульних росла і вона була соціальним явищем. Пік безпритульності припадає саме на 2000-ий рік, коли тільки на обліку в області стояло більше 700 дітей. Потім безпритульність поступово почала спадати. Зараз на Миколаївщині так званих „дітей вулиці” 292. При чому причин зниження цього явища, кажуть фахівці, кілька. По-перше, служби у справах неповнолітніх весь цей час не сиділи склавши руки. По-друге, колишні безпритульні вже виросли, а нових на вулиці в такій кількості не з явилося. А це вже, безперечно, пов язано з покращенням життя суспільства вцілому. В результаті менше дітей уходять із сімей.
Зокрема, рейди з виявлення безпритульних, все частіше закінчуються нульовим результатом.
Тож, безпритульність сьогодні переходить із категорії соціального явища до категорії індивідуального нещасного випадку в окремих сім ях. І це надає можливість службам у справах неповнолітніх нарешті більше уваги приділити не менш, а можливо, і більш важливими напрямками: соціальному захисту, профілактиці бездоглядності та правопорушенням серед неповнолітніх, захисту майнових прав дітей. Зараз як пріоритет ставиться робота з дітьми-сиротами, неблаполучними сім ями тощо.
Що стосується подальшої долі колишніх безпритульних, то на неї держава зараз також дивиться по іншому. На сьогодні існує програма, згідно з якою, працівники притулків, служб у справах неповнолітніх прикладають всі зусилля, аби якомога менше дітей далі потрапили до інтернатів. Ведеться ретельна робота по їх всиновленню та передачі на виховання до дитячих будинків сімейного типу.
|
|
|
|
